Шлях Вітра. Книга друга. Візантійська віхола

Врятувавши їх від смерті в нерівному бою з гунами, ромеї примушують записатись полян до війська. Їхній вожак Вітер, приймає хрещення й під опікою августи Євдокії проходить вишкіл та стає архонтом її особистої гвардії. Та імператрицю невдовзі звинувачують у подружній зраді. Їі гвардію розформовують і відправляють на війну з персами. Легіонерська доля, наче віхола, носить їх безмежними просторами імперії. Та раптом за наказом всесильного Христафія їх призначають охороняти посольство Максиміна і Пріска до столиці Атілли — поруч з їхніми рідними землями... Кентарх Леонідас відчуває, що над ними нависла смертельна небезпека й розповідає про це секретарю посольства Пріску.