Кров — свята

Четверте видання історичної трилогії Володимира Шовкошитного «Кров — свята» побачило світ у червні 2026 року.

21 жовтня 2023 року під Бахмутом загинув Валентин Добрий — воїн, який намагався витягнути поранених побратимів з-під вогню. До війни він був співробітником видавництва, що видає цю книгу. А ще — одним з її героїв.

Тепер його ім’я — на сторінках присвяти четвертого перевидання.

У цьому весь Шовкошитний. Він не пише про історію — він пише історію, яка триває. «Кров — свята» — не «роман про минуле». Це епопея, у якій 1933-й, 1943-й і 2023-й виявляються однією й тією ж війною. Однією й тією ж кров’ю.

У 2025 році трилогія отримала Народну Шевченківську премію — найвищу літературну нагороду України.

«Останньою померла надія». Цю фразу головний герой Макар Мормиль скаже на могилах своїх дочок — Віри, Надії й Любові — у день 20-річчя Жовтневого перевороту.

У його рідному селі Пологи на Переяславщині до Голодомору жило 4500 людей. Після — менше двох тисяч.

Все це — зі 110-річної історії, описаної в трилогії (від 1904 до 2014 р.).

«Хресна путь». Макар утікає з випаленого голодом села разом з молодою вчителькою та її донечкою, у яких влада забрала батька як «ворога народу».

«Білий Кречет». Кам’янець-Подільський. Нова родина Макара — рід Ельвіри. Її діда, професора-соратника міністра Огієнка, більшовики розстрілюють у тюрмі на Лонцького. Її батька-петлюрівця — у Луцькій тюрмі. А Макар стає легендарним сотенним УПА на псевдо «Кречет», чия слава лунає від Колківської республіки по всій Волині — де УПА веде війну на три фронти: з німцями, з червоними партизанами москви та з Армією Крайовою. Премія імені Василя Стуса.

«Боривітри» Роман-андрогін — у ньому минуле, теперішнє й майбутнє живуть одночасно. Бо в минулому ми пам’яттю, в майбутньому — мріями, а в теперішньому — фізично. Останній бій УПА під Каневом 1945-го — знищено понад 100 енкаведистів. Останній подвиг сотенного «Кречета» — 1961-й. Провокатор Кузнєцов. Врятований Сталіним від шибениці рейхскомісар Кох. Карибська криза. Міжнародна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф».

Найважливіше: у цій книзі немає вигаданих подій.

Сотні героїв — реальні історичні постаті. Кожна ключова подія підтверджена архівами України, Польщі, Німеччини й СРСР. Це не «красива історична проза» — це аргумент проти радянських міфів про УПА, побудований на документах.

Сам Шовкошитний знає ціну правди не з книжок. Ліквідатор Чорнобиля, який заходив у саме пекло реактора. Народний депутат першого скликання. Людина, яка завжди була на вістрі історії — і платила за це особисто.

Чому цю книгу читають саме зараз:

• бо вона повертає те, що в нас десятиліттями крали
• бо її герої — наші діди, а не «персонажі»
• бо вона пояснює, чому наша війна почалася не 2014-го і не 2022-го
• бо це той рідкісний випадок, коли художня сила й історична правда збігаються

864 сторінки • тверда обкладинка

Народна Шевченківська премія 2025 року